Позов про визнання договорів недійсними та визнання права власності

Господарський суд м. Києва

01030, м.Київ, вул.Б. Хмельницького, 44-Б

Третя особа з самостійними вимогами відносно предмета спору:

Особи, які беруть участь у справі:

Позивач:

Адреса:

Відповідач:

Адреса:

Ціна позову:

Суддя:

Справа №

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про визнання недійсними договорів та визнання права власності на майно

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № за позовом ТОВ «» (надалі - Позивач) до ПАТ «» (надалі – Відповідач) про визнання права власності на майно.

Між Позивачем та Відповідачем існує спір щодо права власності на майно, яке знаходиться за адресою: , та складається з полігону залізобетонних виробів, площадки для стоянки автотранспорту та залізобетонної огорожі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від по справі №, було залучено в якості третьої особи із самостійними вимогами ПП «»(надалі – Третя особа), оскільки третя особа вважає спірне майно своїм.

За таких обставин, ПП «» як третя особа із самостійними вимогами, вважає за необхідне, в порядку ст. ГПК України, звернутися з позовом до обох сторін по справі.

Майно щодо якого ііснує спір між Позивачем та Відповідачем було придбано Третьою особою у Відповідача значно раніше ніж купувалось Позивачем.

Так, між Відповідачем та Третьою особою було укладено та нотаріально посвідчено договір №купівлі – продажу складських приміщень (копія в матеріалах справи)., що складає частин від майнового комплексу, загальною площею – кв.м., розташованого за адресою:. Також було досягнуто домовленості про початок процедури оформлення земельної ділянки, на якої розташована вказана будівля, в оренду від Київської міської ради (надалі – КМР), за відповідним Рішенням КМР. Більш того, отримав від ПП «» доручення для проведення від імені ПП «» всіх дій відповідно процедури оформлення. Першим проміжним результатом цього оформлення був виконаний підприємством «» (підрядною організацією Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, надалі – Київзем, КМДА) комплекс проектно-вишукувальних робіт по інвентаризації земельної ділянки ПП «», та отриманий на руки «ТЕХНІЧНИЙ ЗВІТ по встановленню зовнішніх меж землекористування», складовою частиною якого є Акт встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки приватного підприємства «», код ділянки № , від р., підписаний особисто керівниками суміжних підприємств, в тому числі від ПАТ «» - особисто.

Також, Київзем КМДА виконав нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та видив відповідну Довідку. Подальше оформлення проекту відведення земельної ділянки виконувала сумісно з Київземом КМДА його підрядна організація «».між Третьою особою та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна № 6 (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі-продажу майна від № 6 Відповідач продає Третій особі все рухоме і нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер ), яка прилягає до належній Третій особі нежитлової будівлі за адресою: , з відповідною технічною та реєстраційною документацією, згідно переліку в акті приймання-передачі.

Причина, з якої до акту приймання – передачі не було включено майно, яке зараз є предметом спору, є те, що Продавець () на момент укладання договору №6 стверджував, що все інше майно офіційно не існує, тому що будувалося господарчим способом, ніде не реєструвалося, на балансі не значиться, або якщо й було, то давно вартість його списалося до нулю. Тому не можна включати до Акту неіснуюче майно, бо в нього будуть неприємності з Податковою інспекцією, з прокуратурою та інше. На нашу пропозицію посвідчити договір у нотаріуса запевнив, що такий договір не підлягає нотаріальному посвідченню, бо не стосується майна, що зареєстровано в БТІ, і ніякий нотаріус його не посвідчить.

Також власною рукою він викреслив з початкового варіанту Акта ті пункти, майно в яких або «не існує офіційно», або він обов’язково забере (копія додається).

Пунктом 1.2. Договору купівлі-продажу майна від №6 передбачено, що все майно, яке знаходиться на вищезазначеній земельній ділянці, крім майна зазначеного в акті приймання – передачі від , до буде вивезено за межі ділянки Третьої особи силами Відповідача та залишиться в його власності.

У випадку, якщо до вказаної дати, майно не буде вивезено Відповідачем за межі земельної ділянки, воно автоматично переходить у власність Третьої особи (без додаткової оплати).

За актом приймання – передачі від р. (копія в матеріалах справи) Відповідач передав Третій особі певне майно, а саме: кран козловий у неробочому стані, рейкові шляхи козлового крану та комплектуючі.

До вказаної у Договорі купівлі-продажу майна від р. №6 дати, Відповідачем не було ані розібрано, ані вивезено:

Камери пропарочні 4 з/б приміщення, під кришками металічними, загальною площею 6х13 = 78 м²;
Залізобетонну огорожу границь ділянки (підпірну стіну) – фундаментні блоки;
Залізобетонні вироби некондиційні та бита цегла навалом;
Лебідка металічна під краном;
Хатинка компресної станції під краном;
Система подачі повітря компресної станції у зборі, комплект.
Збірна з/б огорожа на межі ділянки (стовпчики та секції), зношені.
Залишки з/б покриття площадки для автотранспорту.
Підземні електричні мережі, водопровідні та каналізаційні комунікації.

За умовам договору №6 це майно було поставлено на баланс ПП «», де обліковується і зараз.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України до Договору купівлі-продажу майна відр. №6 застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, що станом на дату подання цієї позовної Заяви сплинула, підтверджуючи відсутність намірів Відповідача оспорити законність вказаного Договору.

В свою чергу керівник ПАТ «» повинен був забезпечити зняття проданого майна (або безоплатно переданого) з балансу ПАТ «». Якщо це не було зроблено (нібито забув, або по іншій причині – то це ознаки халатності, якщо намірено майно було залишено на балансі для повторного продажу (як і сталося), то це вже ознаки шахрайства (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Слід зазначити, що як Позивач відповідно до листа від №10 (копія в матеріалах справи), так і Відповідач відповідно до листа від №30 (копія в матеріалах справи), відмовились від земельної ділянки на якій розташоване спірне майно, на користь Третьої особи.

Однак, на цей час саме Позивач і намагається будь-що оформити право користування земельною ділянкою під майном, що належить Третій особі (копія листа та Технічного звіту підприємства для ТОВ «» надаються).

Таким чином майно, яке знаходиться на земельній ділянці, відведеній Третій особі, та яке Третя особа обліковує на своєму балансі було отримано нею у власність за договором купівлі-продажу майна від №6 та договором купівлі-продажу №, на підставі ст.ст.ст.186,187,190 ЦК України, можна вважати комплексом будівель і споруд, які пов’язані між собою технічними, експлуатаційними та функціональним призначенням та можуть бути об’єднані у комплекс будівель, який складається із складських приміщень, будівлі полігону залізобетонних виробів, площадки для стоянки автотранспорту та залізобетонної огорожі, але необхідності в такому оформленні не було.

Однак, через деякий час Третій особі стало відомо, що частина належного їй вищезазначеного майна, була спочатку продана Відповідачем Позивачеві, за договором купівлі-продажу № від р. і в подальшому останній має намір розпочати відведення частини тієї ж ділянки «для обслуговування майна, нібито придбаного у Відповідача», незважаючи на те, що керівництву Позивача і Відповідача було відомо під час сумісної зустрічі (р.) про існування Договору купівлі-продажу майна від р. № 6 і відповідно нашого права власності на вказане у Договорі майно. Наступна ж частина майна Третьої особи було ж продана за договором купівлі-продажу №від р.

Третя особа на даний час продовжує згадане майно обліковувати на своєму балансі та вважає це майно своєю власністю.

Виходячи з викладеного, Третя особа вважає за необхідне захистити своє право на майно переліченими способами захисту, оскільки ні Позивач, ні Відповідач не визнають права власності Третьої особи на спірне майно.

Таким чином, саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відчуження майна власника або його передача будь-яким способом, будь-якими особами (що не є власниками) поза волею власника не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, Відповідач та Позивач не мали права укладати договір купівлі-продажу № від р. та договір купівлі-продажу № від р., оскільки зазначене в цих договорах майно є власністю Третьої особи, а тому укладені правочини є недійсними.

Окрім того, Позивач та Відповідач свідомо ввели в оману нотаріусів, що посвідчували вказані Договори купівлі – продажу № від р. та № від р. стверджуючи про відсутність будь-яких підстав, що створювали б загрозу належному виконанню вказаних Договорів, в т.ч. і наявність майнових вимог третіх осіб та гарантували, що предмети Договорів нікому іншому не відчужені та правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжені.

Враховуючи викладене,

ПРОСИМО:

Прийняти позовну заяву до розгляду.
Визнати за ПП «» право власності на майно, яке знаходиться за адресою: в межах земельної ділянки, кадастровий номер , та складається з полігону залізобетонних виробів, площадки для стоянки автотранспорту та залізобетонної огорожі.
Договір купівлі-продажу № від р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «» та Публічним акціонерним товариством «» - визнати недійсним.
Договір купівлі-продажу № від р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «» та Публічним акціонерним товариством «» - визнати недійсним.
Зобов’язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна скасувати державну реєстрацію майнового комплексу будівель (споруд) розташованого в м. Києві по вул. , за ТОВ «»; скасувати Реєстраційне посвідчення № від року виданого р.
Покласти судові витрати на відповідача.

Додатки: