Підстави для виключення з військового обліку (ЗРАЗОК ПОЗОВУ В СУД)

Підстави для виключення з військового обліку:

1. Досягнення віку:
   • 60 років – для приписників та військовозобов’язаних (ч. 2 ст. 22).
2. Стан здоров’я:
   • Визнання непридатним або обмежено придатним до військової служби (ст. 23, п. 1).
3. Звільнення від служби:
   • Після проходження строкової служби або альтернативної служби (якщо не переведено в запас).
4. Інші підстави:
   • Відправлення за кордон на постійне проживання (з документальним підтвердженням).
   • Наявність непогашеної судимості (у деяких випадках).

Процедура виключення:

1. Звернення до ТЦК із заявою та документами (медичні висновки, паспорт, посвідка про імміграцію тощо).
2. Оскарження у суді – якщо ТЦК відмовляє без підстав.

Важливо! Виключення не звільняє від обліку у воєнний час, якщо немає абсолютних підстав (напр., інвалідність).

Джерело: ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (ст. 22, 23).

 

ЗРАЗОК ПОЗОВУ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З ОБЛІКУ

До: Позивач: Відповідач: Ціна позову:

Луганського окружного адміністративного суду ____________________ ____________________

 

Позовна заява

про визнання протиправними дії та зобов’язати вчинити дії

 

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

_______ (далі, - позивач) , ______року народження, громадянин України, виключений 07 грудня 2016 року з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», про що є відмітка в військово-обліковому документі – тимчасове посвідчення ______.

______року вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі №______визнано винним ______у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 3 ККУ (далі, - вирок).

Проте в супереч наявної відмітки в військово-обліковому документі, 08 травня 2025 року при перевірці своїх облікових даних через додаток Резерв+, гр. ______виявив, що знаходиться на обліку в ______ районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі, - відповідач).

16 травня 2025 року в інтересах позивача, адвокатом Сергієнко Н.О. скеровано відповідачу адвокатський запит. Відповідно до адвокатського запиту адвокат Сергієнко Н.О. просила відповідача повідомити причини взяття на військовий облік гр. ______та внести відомості щодо виключення гр. ______з вiйськового облiку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервісті.

20 травня 2025 року на електронну адресу адвоката Сергієнко Н.О. надійшла відповідь, в якій зазначено «______ районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Луганської області розглянуто Ваш запит від ______ в інтересах ______, 17.11.1______ року народження.

По суті порушеного питання повідомляємо, що відповідно до ч. 1 ст.5 Закону України (далі – Закон) «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIIIДержателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр) є Міністерство оборони України (далі – Держатель Реєстру). Відповідно до п.2 ч.2 ст. 5 Закону Держатель Реєстру вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

На підставі вищевикладеного, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі -експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки України. 

Відповідно до п.17 вищезазначеного Порядку взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/ не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Крім того, відповідно до абз.2 п.7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 Генеральний штаб Збройних Сил встановлює особливості ведення військового обліку територіальними центрами комплектування на соціальної підтримки.

На підставі вищевикладеного, громадянина ______, автоматично зараховано на військовий облік ______РТЦК та СП Луганської області.»

Позивач не звертався до жодного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік. 

Крім того, позивач не згоден з протиправними діями ______РТЦК та СП Луганської області щодо автоматичного зарахування його на військовий облік, що в свою чергу порушує право позивача на точне та своєчасне ведення військового обліку, що необхідне для правильного визначення його правового статусу та виконання ним обов'язків відповідно до закону.

 

ІІ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

Учасниками справи не оспорюється, що з 17.04.2014 на підставі Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні діє особливий період, а з 25.02.2022 - воєнний стан.

Відповідно до ч. 3 Указу № 64/2022 на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України.

Отже, постулати ст. 19 Конституції України лишаються чинними навіть в умовах дії воєнного стану.

На підставі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В ст. 3 КАСУ зазначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( в редакція, яка діяла на момент виключення з військового обліку) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з вироком ______ міського суду Луганської області від 11.01. ______ справі ______, ______визнано винним у злочинах за частиною 3 статті 286 КК України, та призначено покарання – 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки…

Згідно з Тимчасовим посвідченням ______ (далі, - тимчасове посвідчення), Позивача було виключено з військового обліку через засудження до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.

Згідно статті 12 КК України, у редакції від 05.05.2012, до тяжких злочинів відносились злочини, вчинені за частиною 3 статті 286 ККУ..

Таким чином, злочин, за вчинення якого було засуджено позивача, станом на час його вчинення та винесення вироку, визнавався тяжким.

Відповідно до підпункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції від 10.11.2016 на час проставлення штампу та інформації про виключення з військового обліку), виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Враховуючи зміст вироку та відповідну відмітку в тимчасовому посвідченні про виключення з військового обліку, ______не може бути військовозобов’язаним в розумінні Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» в редакції, яка діяла станом на 07.12.2016 року. 

Крім того, відповідно до Постанови КМУ №559 від 16.05.2024 року Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа 4. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Проте станом на дату подачі позовної заяви дані зміни про виключення позивача з військового обліку не внесено в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів; сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, - порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри укомплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини 9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію, про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників; військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до частини 3 статті 14 і Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Таким чином, за змістом вказаних вище норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних, та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Відповідно до розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформація про засудження  Овсяннікова Д.І. за тяжкий злочин згідно з вироком, а також інформація про його виключення  з військового обліку на підставі цього вироку, не була внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відсутність таких даних порушує право позивача на точне та своєчасне ведення військового обліку, що необхідне для правильного визначення його правового статусу та виконання ним обов'язків відповідно до закону.

В своїй відповіді, відповідач зазначає, що громадянина Овсяннікова Дмитра Івановича, 17.11.1991 року народження автоматично зараховано на військовий облік Щастинського РТЦК та СП Луганської області.

Відповідно до чинного законодавства, жодний нормативно-правовий акт не містить права РТЦК та СП автоматично зараховувати на військовий облік громадян України. 

Крім того, відповідно до п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15^-1 цього Порядку та підпункті 10^-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10^-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений. Особиста присутність призовників, військовозобов’язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов’язкова.

Статус "Виключений з військового обліку" присвоюється особам, які більше не підлягають військовому обліку на підставі чітко визначених законодавством умов.

У судовій практиці сформульовано ряд правових позицій стосовно застосування конституційного принципу незворотності дії закону у часі, зокрема: 1) реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб’єкта владних повноважень тощо); 2) право не може існувати на майбутнє; нереалізовані права (неотримана пільга, неоформлений статус тощо) особи не накопичуються протягом дії закону, який в подальшому втратив чинність або був змінений; 3) не можна позбавити особу набутого статусу, але можна, виключно шляхом прийняття закону та з безумовним дотриманням принципу верховенства права та його основних елементів, змінити механізм використання такого статусу (механізм реалізації права), в тому числі зменшити розмір фінансових виплат/пільг, обмежити право особи на перерахунок певних соціальних виплат тощо; 4) розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом; 5) рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття рішення цим суб`єктом.

Особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов’язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини). При цьому, суд повинен враховувати загальні вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні правил процесу забороняється встановлювати нові обов’язки, скасовувати чи звужувати процесуального права, належні учасникам судового провадження, чи обмежувати їх використання.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

 

ІІІ. ДЕЯКІ ВАЖЛИВІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ

• Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді першої інстанціїскладаються з судового збору.
• Судовий збір сплачується на рівні 0,4 ставки прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».Крім того, в ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3028*0,4*0,8=968,96 грн).
• Відповідно до п.7. ч.5 ст.160 КАС України позивач повідомляє, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.
• Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 та ч. 3 ст. 161 КАС України позивач повідомляє, що всі додані документизнаходяться в оригіналіу позивача, тому можуть бути витребувані судом для огляду.
• Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
• Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.Місце реєстрації позивача знаходиться в Луганській області, тому позовна заява подається до Луганського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 19, 55, 58 Конституції України, ст.ст. 3, 160, 161 КАСУ, ст. 37 Закону України « Про військовий обов’язок та військову службу», Постанови КМУ №559 від 16.05.2024 року, Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року -

Прошу:

• Визнати протиправними дії _____________________.
• Зобов'язати 
• Проводити судовий розгляд з викликом сторін.

«____» травня 2025 року                    представник Позивача _____________/Сергієнко Н.О/