Штраф та пеня - визнання пункту договору недійсним

«5.1. За прострочення поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 5% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення. При цьому Покупець має право відмовитись від прийняття подальших поставок Товару і вимагати повернення сплачених Постачальнику грошових коштів, не покритих поставлених товаром».

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Встановлений у п. 5.1. договору штраф застосовується, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товару, з вартості якого і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

З цього формулювання розрахунку штрафу за прострочення поставки товару покупцю випливає, що розмір такого штрафу розраховується за формулою: Штраф = В х РШ х Д / 100, з яких: В – Вартість товару; РШ – розмір штрафу; Д – кількість днів прострочення поставки товару.

Для прикладу, розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (визначеної договором) виконується за формулою: Пеня = С х 2ОСД (РП) х Д / 100, де С – сума заборгованості за період; 2ОСД – подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення; РП – розмір пені, зазначений у договорі; Д – кількість днів прострочення. З аналізу обох формул зрозуміло, що вихідними величинами для розрахунку штрафу у п.5.1. правочину та пені за певний період є тариф/ставка, які встановлюються сторонами за їх згодою та календарний період у часі, протягом якого мало місце прострочення виконання зобов’язання.

У наведених вище постановах Верховного Суду України висловлено правову позицію, що, необхідно враховувати, що відсотки за користування грошовими коштами, які за умовами договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов’язання, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені (частина третя статті 549 ЦК України), яку сторонами вже було погоджено, умовами договору, в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми за кожен день прострочення за той самий період Правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постановах від 12 грудня 2011 року у справі № 07/238-10 (провадження № 3-132гс11), від 24 грудня 2013 року у справі № 8/5025/1402/12 (провадження №3-37гс13), від 1 липня 2014 року у справі № 5010/1575/2012-20/83 (провадження №3-32гс14), від 1 липня 2014 року у справі № 11/5026/1925

Дане визначення розміру штрафу не лише не узгоджується з положеннями ЦК України та ГК України, а й з приписами статті 61 Конституції України. Тому що у випадку встановлення у договорі окремо пені за несвоєчасне поставлення товару, кредитор може здійснити подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язання постачальником, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Видеоконсультация адвоката