Оскарження штрафу за передачу проектної документації з порушеннями

Мають місце ситуації, коли ті чи інші особи здійснюють будівельні роботи чи реконструкцію певних об'єктів будівництва, і для цих робіт обов'язково необхідна проектна документація. До нас звернувся клієнт - проектна організація, яка займається виготовленням проектів для замовників будівництва. Цю проектну організацію було притягнено до відповідальності органом архітектурно-будівельного контролю та було накладено штраф за передачу замовнику будівництва проектної документації, що не відповідає мустобудівному законодавству та будівельним нормам. Ми вступили в справу вже на стадії касаційного оскарження рішень судів про відмову в задоволенні позову про скасування постанови про накладення будівельного штрафу. Касаційна скарга була підготовлена адвокатом по архітектурно-будівельному контролю Романом Коротею та надається для ознайомлення та використання.

Ми допоможемо скасувати штраф накладений на проектувальника органами контролю.

Для запису на консультацію звертайтесь за телефоном, що зазначений під скаргою.

До Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду

01029, місто Київ, вулиця Московська, 8, корпус 5

Особа, що подає скаргу: Позивач: Приватне підприємство

Представник:

Коротя Роман Олександрович

Особи, що беруть участь у справі:

Відповідач: Департамент Державної архітектурно-будівельної

інспекції в Одеській області

65107, м. Одеса, вул.. Канатна 83

Касаційна скарга

На постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016р.

14.07.2016р. Одеський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою відмовив у задоволенні позову ПП до Департаменту ДАБІ в Одеській області про скасування постанови про притягнення Позивача до відповідальності.

09.11.2016р. за наслідками розгляду апеляційної скарги на вищевказану постанову суду першої інстанції Одеський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою вказану постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Потрібно зазначити, що вказані судові рішення є незаконними і позов мав бути задоволений в повному обсязі, обґрунтування чого полягає в наступному:

Оскаржуваною постановою було притягнено Позивача до відповідальності за нормою, яка передбачає відповідальність для проектувальника за передання проекту розробленого з порушенням закону в сфері будівництва.

Потрібно зазначити, що відповідач не мав права притягувати Позивача до відповідальності за вищевказаною нормою законодавства виходячи з того, що склад правопорушення, який передбачений вказаною нормою, в діях Позивача відсутній. А саме в діях Позивача відсутні такі ознаки складу правопорушення як об’єктивна сторона.

Що стосується об’єктивної сторони:

Вищезазначені характеристики об’єктивної сторони за законом в діях Позивача відсутні.

Що стосується першої частини об’єктивної сторони, то потрібно зазначити, що передача замовнику проектної документації не мала місце. Вказана обставина також підтверджується матеріалами справи: в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують передачу проекту: відсутній акт приймання передачі, або інший документ, що підтверджує передачу проектної документації замовнику. Більше того, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують той факт, грошові кошти у формі оплати за проектну документацію не надходили до Позивача. Тому немає ніяких підстав вважати, що відбулася передача проекта замовнику.

Що стосується другої частини об’єктивної сторони:

В оскаржуваній постанові Відповідач зазначає, що проектна документація була розроблена з порушенням зокрема: п. 4.2, 4.3 ДБН 2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації», ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Також Відповідач в своїй постанові посилається на порушення п. 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури №903 та на заниження категорії складності.

Потрібно зазначити, що порушення Позивачем вищезазначених норм законодавства, а також заниження категорії складності об’єкта будівництва не мало місце, обгрунтування чого полягає в наступному:

1. Позиція відносно п. 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури №903: Відповідач в оскаржуваній постанові зазначає, що вказана норма порушена оскільки Позивач з замовником уклав договір на здійснення технічного нагляду, який виконує інспектор технічного нагляду, що працює в проектній організації. Потрібно зазначити, що ця норма не порушена оскільки технічний нагляд фактично не здійснювався, договір не виконувався та жодні роботи на об’єкті архітектури також не виконувалися, оскільки декларація про початок будівельних робіт не зареєстрована і процес будівельних робіт не розпочинався, що також підтверджується актом перевірки, де зазначено, що ремонтно-монтажні роботи не проводяться. Але головне те, що вказаний пункт не має ніякого відношення до норми законодавства, за якою притягнено Позивача до відповідальності і цей пункт не може входити до складу правопорушення, яке ставиться в вину Позивачеві, оскільки підставами для притягнення Позивача до відповідальності згідно закону є передача замовнику незаконного проекту. В проектній документації немає і не може бути жодного посилання на особу, що здійснює технічний нагляд і проектна документація не включає в свій склад договір про здійснення технічного нагляду, а тому вищевказаний пункт не входить до об’єктивної сторони правопорушення.

2. Позиція відносно п. 4.2, 4.3 ДБН 2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації»: Відповідач в оскаржуваній постанові зазначає, що згідно вказаного пункту виконаний з численними порушеннями. Потрібно зазначити про низький професіоналізм працівників Відповідача, оскільки жодного порушення вказаного пункту з усіх «Численних» Відповідач в оскаржуваній постанові не наводить, що виключає їх існування. В оскаржувані постанові Відповідач зазначив, що вказаний пункт якимось чином порушений Позивачем, але яким саме чином не зазначив.

3. Позиція відносно ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»: В обґрунтування зазначеної норми Відповідач зазначає наступне: «У розділі 1 «Генеральний план ділянки забудови» загальна площа квартири зазначена як 148,41 м2. У розділі 3 «Обємно –планувальне рішення будинку» у таблиці «Основні дані та техніко економічні показники об’єкта зазначено, що площа приміщень до реконструкції 150, 77 м2 після реконструкції 159,94 м2. Тобто збільшення загальної площі приміщення за рахунок влаштування 2 балконів шляхом втручання в несучі конструкції будівлі, що ніяк не відображено в пояснювальній зупинці проекту та не відповідає містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки №45Т від 10.04.2015р.» Потрібно зазначити, що вказана вище норма в розрізі вищезазначених аргументів Відповідача не порушена. Вказана норма є загальною і посилає на спеціальні норми (будівельні норми, державні стандарти, правила). Які саме спеціальні норми в розрізі вказаних вище аргументів Відповідача порушені, невідомо, оскільки вони в оскаржуваній постанові не зазначені. Що стосується різних розмірів площі, то площа 148,41 м2 - це площа об’єкта нерухомості, яка зазначена виходячи з технічного паспорту наданого замовниками, площа 150,77 м2 – це площа об’єкта нерухомості, яка виникла внаслідок вимірів проектувальника, а площа 159,94 м2 – це площа об’єкта будівництва після реконструкції. Що стосується втручання в несучі конструкції будівлі та збільшення площі, то при здійсненні реконструкції це не заборонено. Що стосується порушення містобудівних умов та обмежень, то потрібно зазначити, що вказані доводи є повністю абсурдними і такими, що не відповідають дійсності оскільки спростовуються п. 13 містобудівних умов. В цьому пункті чітко зазначено, що площа після реконструкції буде становити 159,94 м2. Той факт, що внаслідок реконструкції матиме місце втручання в несучі конструкції будівлі, відображено в проекті, а саме в кресленнях реконструкції.

4. Позиція відносно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»: В обгрунтування зазначеної норми Відповідач зазначає наступне: «Також у вказаному проекті код об’єкта визначений як 1122.1 «Будинки багатоквартирні масової забудови» та відсутній розрахунок категорії складності. Згідно державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (1 поверх: чобіткові майстерня, три перукарні, фото ательє, магазин гаджетів мобільного зв’язку, годинникова майстерня – загальною площею 267,9 м2; 2 поверх: офіси Татарбунарського РБТІ, ЗАГСу, Реєстраійної служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, швейний цех – загальною площею 298,8 м2; 3 поверх: реконструкція під 2 житлові квартири – загальною площею 297,5 м2) повинні бути ідентифіковані за однією кваліфікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Таким чином означену будівлю потрібно віднести до нежитлових приміщень до класу 1230,6 – «Будівлі підприємств побутового обслуговування». Клас наслідків (відповідальності) - СС2, категорія складності об’єкта 3, згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2-16-2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єкта будівництва. Згідно п.4.6.2 ДБН 2.2.3-2014 «Склад та зміст проектної документації» для об’єктів 3 категорії складності проектування здійснюється в 2 стадії: 1. Проект (П); 2. Робоча документація (Р). Але проектна документація була розроблена в одну стадію – Робочий проект (РП). За результатами перевірки враховуючи надані документи встановлено, що на 3 поверсі будівлі громадського призначення за адресою: вул.. Горького, 17 м. Татарбунари, Одеської області здійснюється реконструкція частини нежитлових приміщень під житлову квартиру (прим. № 1,2,3,4,8,9,10,11,12,13,14,15) та забудовниками отримано проект «Реконструкція частини нежитлових приміщень під 4 кімнатну квартиру (прим №5,6,7), який виготовлено ПП «Вертикаль Е». У вищевказаному проекті реконструкції не вірно вказано код об’єкта згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та занижена категорія складності об’єкта. Потрібно зазначити, що вказана вище норма в розрізі вищевказаних аргументів Відповідача не порушена, обґрунтування чого полягає в наступному:

Що стосується невірного визначення коду об’єкта, то потрібно зазначити, що він вірно визначений. Проектувальник при визначенні коду об’єкта будівництва виходив з Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Виходячи з того, що проект виготовлювався саме відносно частини будівлі, то і код визначався саме відносно частини будівлі. Потрібно також зазначити, що сам Відповідач в своїй постанові визначає, що був не вірно визначений саме «КОД ОБ’ЄКТА», а не код будівлі. Додатково потрібно зазначити, що в матеріалах справи ніяких доказів, того, що будівля, де знаходяться об’єкт реконструкції, містить чобіткові майстерні, три перукарні, фото ательє, магазин гаджетів мобільного зв’язку, годинникову майстерню, офіси Татарбунарського РБТІ, ЗАГСу, Реєстраійну службу Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, швейний цех, ні в додатках до оскаржуваної постанови ні в матеріалах справи не існує. Саме суб’єкт владних повноважень має доводити законність свого рішення відповідно до норм КАСУ (ч.2 ст. 71).

Що стосується невірності визначення категорії складності, то потрібно зазначити, що вона визначена правильно і є другою, а не третьою як це визначено Відповідачем. Вона визначена відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 у взаємозв’язку з ДСТУ Н Б В 1.2-16-2013 і визначена особою, яка має право її визначать і має відповідний сертифікат. В оскаржуваній постанові Відповідач не навів жодного доводу і не послався на жоден пункт ДБН для того, щоб підтвердити свою позицію відносно того, що категорія складності на об’єкті будівництва саме 3. Більше того, віднесення Позивачем об’єкту будівництва до 2 категорії складності перевірялося Державним підприємством «Укрдержбудексертиза», і ця категорія не була останнім спростована, а була підтверджена. Вказана експертна установа не винесла б позитвний експертний звіт якщо в проекті в розрізі категорії складності були б помилки.

Оскільки зазначений проект було наданно для проходження експертизи до філії ДП «Укрдержбудексертиза» головним експертом (сер. АЕ №000160) Снігур С.Ю. було наданно експертний висновок №16-0028-15 від 08.04.2015р. «про виявлення помилок та необхідності допрацювання проектної документації». Серед 17-ти зауважень не було жодного зауваження щодо категорії складності обєкта будівництва.

Також, наголошуючи на заниженні Позивачем категорії складності, судами першої та апеляційної інстанції було залишено поза увагою наявність в матеріалах справи суперечливих відомостей наданих Відповідачем, а саме двох копіях розрахунку категорії складності об’єкту за підписом Блощенко Г.В. (а.с. 70-74 та а.с. 109-113). Вказані розрахунки ідентичні за змістом, проте різні за оформленням, зокрема на одному розрахунку відсутня печатка експерта (а.с. 74), на іншому розрахунку є печатка. Печатка в обов’язковому порядку має використовуватись архітектором. Суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції посилаючись на розрахунок категорії складності, наданий Відповідачем, проігнорував ту обставину, що вказаний розрахунок був складений вже після проведення перевірки, що також підтверджено Відповідачем не зазначивши при цьому жодну норму права, якою Відповідач має право самостійно визначати категорію складності об’єкту.

Також В самому розрахунку досить багато помилок та незрозумілих висновків. Одна із основних помилок те, що розрахунок здійснювали на адміністративну будівлю (офісна), хоча фактично зазначенна будівля побутова (будинок побуту), для зазначених типів будівлі приймоються різні показники, котрі сутьєво відрізняються.

Також не можливо погодитися з верховенством розрахунку ГАП ЧП "ЕЛЕСАН" над розразунком ГАП ПП , оскільки ЧП "ЕЛЕСАН" не є експертною організацією, а сертифікат експерта з технічного обстеження будівель і споруд не надає повноваження щодо проведення експертизи проектної документації.

Судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що перевірка проводилася Відповідачем на підставі Постанови КМУ №533 від 23.05.2011р., про що зазначено у направленні на перевірку. Судами було встановлено і не спростовано Відповідачем, що на момент проведення перевірки й після проведення такої перевірки будь-яких підготовчих та будівельних робіт не проводилося. Вказане унеможливлює проведення Відповідачем перевірки в порядку, передбаченому Постановою КМУ №533 від 23.05.2011р.

Таким чином чинним законодавством України передбачений порядок розроблення проектної документації, призначення та проведення експертизи, призначення та проведення повторної експертизи такої документації тощо. Експертиза проектної документації здійснюється відповідними експертними організаціями, які мають відповідний сертифікат. За наслідками проведення експертизи надається звіт, який містить інформацію або відповідність проектної документації вимогам чинного законодавства, або про наявність помилок проектної документації.

В матеріалах справи наявний висновок експерта, а саме Експертним висновком №16-0028-15 від 24.04.2015р., складеним ДП “УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА” (а.с. 102) відповідно до змісту якого вказана проектна документація відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскаржувана постанова є незаконною виходячи з порушення процедури перевірки на підставі якої вона була винесена, обгрунтування чого полягає в наступному:

1. Відсутні підстави для проведення перевірки визначені законодавством, обгрунтування чого полягає в анаступному: Як відображено в акті від 26.02.2016р. Відповідач проводив саме позапланову перевірку дотримання вмог законодавства. Нормативно правовий акт, на який посилається Відповідач в зазначеному акті, як на норму на підставі якої проводиться позапланова перевірка, це – Порядок здійснення держаного архітектурно – будівельного контролю затверджений Постановою КМУ №553 від 23.05.2011р. Жодна з цих підстав не мала місце.

Додатково потрібно зазначити, що Наказ ДАБІ України №796 від 28.07.2015р. – на що посилається Відповідач як на підставу проведення перевірки в акті перевірки в матеріалах справи відсутній.

2.Відповідач вийшов за межі своїх повноважень, обґрунтування чого полягає в наступному: В акті перевірки чітко зазначено, що межі перевірки складають тільки достовірність даних зазначених в декларації від 28.01.2016р. По перше декларація від 28.01.2016р., в якій би фігурував Позивач не реєструвалася ДАБІ, що виключає право її перевіряти, а по друге перевіряючи достовірність певної декларації не можливо перевіряти проектну документацію, оскільки це два різні документи.

3. Відповідач здійснював перевірку за відсутності на то відповідного направлення, обґрунтування чого полягає в наступному: Відповідно до п. 7 вказаного вище порядку затвердженого Постановою КМУ №553 у посадової особи ДАБІ має бути направлення. Відповідно до направлення, яке міститься в матеріалах справи, посадові особи дабі мають повноваження здійснення контролю – з 26.02.2016р. по 03.03.2016р. В акті перевірки ж зазначено (2 аркуш, 2 абзац зверху), що перевірка мала місце 23.02.2016р. – тобто перевірка була здійснена за відсутності відповідного направлення.

Отже:

Зокрема, не конкретизовано із посиланням на матеріали справи та норми чинного законодавства які саме норми прав порушено Позивачем та в якій конкретній частині щодо висновків про порушення містобудівних умов та невідповідності проектної документації вимогам чинного законодавства. В матеріалах відсутні будь-які належні та допустимі докази, які були б надані сторонами по справі, якими суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовує висновки щодо визначенні коду об’єкту або віднесення до того чи іншого класу. Судами, як вже зазнчалося, залишено поза увагою те, що Відповідач складаючи висновки про невідповідність проектної документації вимогам законодавства, неправильне визначення категорії складності, порушення Позивачем містобудівних умов та обмежень, тощо вийшов за межі власних повноважень, оскільки по перше це не входило до предмету перевірки Відповідача, по друге перевірка в цій частині Позивача Відповідачем взагалі не передбачено жодною нормою права.

Також, наголошуючи на встановленні факту передання проекту від Позивача Замовнику суд першої та апеляційної інстанції не послався на жодний документ, яким це зафіксовано (акт приймання-передачі тощо). Відсутність передачі проекту унеможливлює притягнення Позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.

Вказане вище, свідчить про порушення судом першої та апеляційної інстанції:

- норм процесуального права, а саме ст.ст. 70, 71, 81, 159, 163 КАС України.

Таким чином, судом першої інстанції із яким погодився суд апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення дійшов висновку про правомірність застосування Відповідачем штрафних санкцій, розроблення Позивачем проектної документації із порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил без належного обґрунтування висновків. Мотивувальна частина оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції складається із змісту відзиву Відповідача без належного правового обґрунтування. Висновки про розроблення проектної документації із порушенням вимог законодавства зроблені за відсутності належних та допустимих доказів. Судами не наведено мотивів відхилення доказів, наданих Позивачем та визнання доказів наданих Відповідачем із посиланням на вимоги чинного законодавства та матеріали справи. За таких обставин рішення суду першої та апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим через що мають бути скасовані, а по справі має бути прийняте нове рішення.

На підставі вищезазначеного,

ПРОШУ СУД:

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016р. та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати протиправною та скасувати Постанову №61 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.03.2016р. винесену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області складену Головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Терзі В.П.
Розглядати справу за участю представників Скаржника та викликати їх в судове засідання для надання пояснень.
Стягнути з Відповідача на користь Скаржника всі понесені останнім судові витрати.

Додатки:

Копія Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по адміністративній справі №815/1137/16;
Копія Ували Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі №815/1137/16;
Копія касаційної скарги із додатками у відповідності до кількості осіб, які беруть участь у справі;
Платіжне доручення про сплату судового збору (для суду);
Копія Містобудівних умов;
Копія оскаржуваної постанови;
Копія акту перевірки;
Копія Експертного звіту від 24.04.2015р. та від 08.04.2015р.;
Бухгалтерські документи про несплату (копія);
Сертифікат (копія);
Копія довіреності (для суду).