Зразок заяви про перегляд заочного рішення по боргу
Дуже часто бувають ситуації, коли одна людина бере в іншої людини в борг певну суму грошових коштів або поручається перед певною людиною за виконання нею боргового зобов'язання. І стається так, що боржник грошові кошти не повертає і кредитор змушений звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості. І боржник не приходить на судові засіданні і суд виносить заочне рішення про стягнення грошових коштів. В таких випадках, боржнику потрібно отримувати заочне рішення і подавати на нього заяву про перегляд заочного рішення, зразок якої надається.
До Києво-Святошинського районного суду
Київської області
Особа яка подає скаргу: Відповідач:
Іваненко Іван Іванович
Адреса для направлення судової кореспонденції:
Адреса електронної пошти відсутня
Представник: Коротя Роман Олександрович
Інші учасники справи:
Позивач: Петров Петро Петрович
Адреса електронної пошти: не відома
Заява
про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
Заочним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від було ухвалено заочне рішення, яким позов про стягнення боргу було задоволено.
Вказане рішення було отримано Представником Заявника: Коротя Р.О. 24 січня 2019 року, шляхом ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується заявою на ознайомлення та відповідною розпискою про ознайомлення, що знаходяться в матеріалах справи. Таким чином строк на подання заяви про перегляд заочного рішення визначений у ст. 284 ЦПКУ не пропущений.
Обставини, що свідчать про поважність причин неявки Відповідача в судове засідання та не повідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву полягають в наступному:
Заявник не з’явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення вказаного судового засідання.
Так позивач звернувся до суду з позовною заявою ще в квітні 2016 року, проте помилково позов було подано до іншої особи та відповідно до іншого суду, а саме до Франківського районного суду міста Львова. Під час розгляду справи було встановлено, що належний Відповідач зареєстрований за адресою: тому ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.11.2016 р. справу було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (а.с. 86).
31 січня 2017 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11:00 год. 07 березня 2017 року. Проте слід зауважити, що жодним чином Заявник не був повідомлений і про дату, час і місце наступного судового засідання яке відбулося 28.09.2017р., а також судового засідання, на якому суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. було вирішено ухвалити заочне рішення по справі. Жодним чином суд не повідомляв Відповідача ні про існування відкритого судового провадження ні про час та дату судового засідання. Тобто суду було відомо місце проживання Відповідача, проте жодної судової повістки, як це передбачено цивільним процесуальним законодавством Відповідачеві направлено не було, також в матеріалах справи відсутні будь які зворотні повідомлення про те, що Відповідач сповіщений належним чином та не з’явився до суду, проте це не стало перешкодою для суду ухвалити заочне рішення.
Таким чином володіючи інформацією стосовно місця реєстрації та проживання Відповідача на його адресу не було направлено жодної судової повістки, окрім цього слід наголосити що і Позивачу було відомо за якою адресою проживає Відповідач.
Також на 153 аркуші справи міститься оголошення в газеті «Урядовий кур’єр», проте слід зауважити виклик до суду сторони судового процесу у друкованому засобі масової інформації здійснюється лише у випадку коли місце проживання останнього невідоме.
Відповідно до цього порядку оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.
Проте слід ще раз підкреслити, що відповідно до інформації яка міститься в матеріалах справи і суду і Позивачеві було відоме місце проживання Відповідача, тому не було жодних підстав для надання оголошення в пресі, натомість жодної судової повістки з моменту відкриття провадження по справі не було направлено судом за місце проживання Відповідача, чим було порушено його конституційне право на участь у судовому розгляді. Також Відповідач був позбавлений можливості надати суду докази та навести свої заперечення проти позовних вимог Позивача, чим в результаті було порушено його право на справедливий судовий розгляд.
Таким чином, особливою умовою для ухвалення заочного рішення є повторна неявка в судове засідання Відповідача.
Особливо важливі обставини, які вказують на факт, що Відповідач не сповіщався належним чином:
- В матеріалах справи не містяться зворотні повідомлення про те, що відповідач сповіщений належним чином та не з’явився до суду;
- На адресу відповідача не надходили будь-які судові повістки з приводу розгляду вказаної справи
- Судова повістка про час та дату засідання не була направлена Відповідачеві в строк не пізніше ніж за три дні до судового засідання, тобто з порушенням ч. 4 ст. 74 ЦПКУ, що унеможливило фізичне прибуття Відповідача на судове засідання.
Виходячи з зазначеного вище можна стверджувати про порушення права на справедливий суд та наступних міжнародних норм:
Враховуючи вищезазначене у поєднанні зі статтею 9 Угоди, під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом Сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення Сторін «правом на суд».
Виходячи з того, що Відповідач не був повідомлений про судовий розгляд, він відповідно не міг подати і заперечення на позовну заяву та надати пояснення – на час винесення судового рішення.
Заперечення проти вимог Позивача та докази, яким вони обґрунтовуються:
Позивач у своєму позові зазначає, що Відповідач отримав грошові кошти за договором позики. Але потрібно зазначити, що ця обставина не відповідає дійсності і спростовується матеріалами судової справи. Позивач не подав до суду документів, що підтверджували б те, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір позики і Відповідач отримав від Позивача грошові кошти в сумі 5251 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят доларів США).
На обгрунтування своїх вимог Позивач додав до своєї позовної заяви розпису, яку надав йому Відповідач.
Проте, як вбачається зі змісту самої розписки немає жодного підтвердження того, що гроші надавалися та були отримані за договором позики. Так дійсно 27.01.2016 року Відповідачем було написано розписку проте реальних коштів від Позивача він не отримував. Натомість розписка була надана Позивачеві, як гарантія розрахунку (порука) за договором позики укладеним між в майбутньому.
28 жовтня 2015 року між громадянином України було укладено договір безпроцентної позики грошей.
Цього ж дня, з метою забезпечення виконання вищевказаного зобов’язання, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу, за умовами якого в заставу був переданий транспортний засіб ―, автомобіль марки, модель 40С18, випуск 2007 року, об’єм двигуна 2998, № шасі (кузова, рами), колір синій, реєстраційний номер.
Також, на підтвердження виконання зобов’язань було надано розписку про погашення частини грошових коштів за договором позики від 28.10.2015 року за графіком у розмірі 5251, 00 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят доларів США).
Тобто, розписка надана Відповідачем Позивачу свідчила про реальність наміру виступити в майбутньому поручителем за договором позики від 28.10.2015 року, крім того вказана розписка не підтверджує що отримав від реальні грошові кошти.
У зв’язку з невиконанням зобов’язання за договором безпроцентної позики грошей 25.04.2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руновою Наталією Олегівною був вчинений виконавчий напис, яким стягнено заборгованість за вказаним договором безпроцентної позики грошей укладеним між в результаті чого було відкрито виконавче провадження, а в подальшому в межах виконавчого провадження було здійснено реалізацію транспортного засобу, який належав з прилюдних торгів, та таким чином було повністю задоволено вимоги як кредитора.
Тобто грошові кошти, які в майбутньому мали погашатися Відповідачем, за зобов’язаннями були повністю стягнені Позивачем в позасудовому порядку, який він застосував звернувшись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису та який був виконаний повністю.
Таким чином при розгляді справ, пов'язаних з такими правовідносинами, суду необхідно враховувати те, що виходячи зі змісту ст. 1047 ЦК України розписка має містити відомості про передачу позичальнику визначеної грошової суми. Тобто такий договір є реальним.
З розписки наданої Позивачем не вбачається що грошові кошти надавалися Відповідачеві під час написання розписки, та не було надано жодних доказів про реальність договору позики укладеного між.
Таким чином, судом при задоволенні позовної заяви не було встановлено справжність правової природи укладеної між сторонами договору, що в подальшому і привело до винесення оспорюваного рішення.
Вказана позиція підтверджується Постановою Верховного суду України від 11 листопада 2015 року по справі № 6-1967цс15: «Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню природу, незважаючи на найменування документу і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов’язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов’язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов’язанням її повернення та дати отримання коштів.»
На підставі вищезазначеного,
ПРОШУ:
1. Переглянути заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2017 р., яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу;
2. Скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2017 р., яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
3. Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2017 р., яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу.
Додатки:
1. Копія заяви для Позивача;
2. Копія договору позики від 28.10.16р.(оригінал знаходиться у позивача)
3. Копія договору застави транспортного засобу від 28.10.16 р. .(оригінал знаходиться у позивача)
4. Копія виконавчого напису. (оригінал знаходиться в ПН КМНО Рунової Н.О.)
5. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження (оригінал знаходиться у виконавчій службі).
6. Копія Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. (оригінал знаходиться у виконавчій службі).
7. Постанова ВСУ від 14.11.2015р. (письмова копія електронного доказу).(для суду).
8. Копія ордеру про надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.(для суду).
Коротя Р.О. __________________ 13.02.2019р.
Ми захистимо вас в справі про стягнення з вас боргу.
Записатися на консультацію ви можете за телефоном, що зазначений нижче.
ТАКОЖ ВАМ БУДЕ ЦІКАВО: